Орфографічний словник української мови. 2005.
промішувати — I ую, уєш, недок., проміси/ти, мішу/, мі/сиш, док., перех. Вимішувати до кінця, до готовності. II ую, уєш, недок., проміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Мішаючи що небудь, робити однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу. Промішувати кашу … Український тлумачний словник
промішуватися — I ується, недок., проміси/тися, мі/ситься, док. 1) Вимішуватися до кінця, до готовності. 2) тільки недок. Пас. до промішувати I. II ується, недок., проміша/тися, а/ється, док. 1) Ставати однорідним при промішуванні (див. промішува … Український тлумачний словник
промішування — I я, с. Дія за знач. промішувати I. II я, с. Дія за знач. промішувати II … Український тлумачний словник
промісити — див. промішувати I … Український тлумачний словник
промішати — див. промішувати II … Український тлумачний словник
місити — (розминати якусь густу в язку масу, змішуючи, перемішуючи її), розмішувати, розмісити; замішувати, замісити (щось сипке з водою / якоюсь іншою рідиною); промішувати, промісити (до кінця, до готовости); вимішувати, вимісити (про тісто, глину тощо… … Словник синонімів української мови
мішати — I (за допомогою копистки, ложки тощо перегортати, збовтувати, перемішувати щось), перемішувати, перемішати; колотити (що н. рідке); промішувати, промішати (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти / складу) II див. змішувати 1) … Словник синонімів української мови
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
розкидати — I розк идати див. розкидати I. II розкид ати а/ю, а/єш, недок., розки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати в різні боки які небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що небудь по якійсь… … Український тлумачний словник
